Одеса на вихідні

 
 

Одеса на вихідні

Поїздка до Одеси влітку 2006 року



Виїхав нас цілий караван-сарай (я, дружина, двоє немаленьких діточок). Виїзд - 3.30, прибуття до Одеси - 8.00. Зразу ж на пляж "Аркадія". Пляж сподобався тим, що там є платна стоянка за шлагбаумом. Хоч якась видимість захисту grin Правда, в цієї стоянки є й мінус - розкидані де-не-де дерева й ліхтарні стовпи. Об один з них я й буцнувся, здаючи назад (от де парктронік би допоміг!). Очевидно, таких, як я, дуже багато, тому всі стови захищені автомобільними покришками, але фарбу на бампері таки трохи пошкрябав teary 
Після обіду - культурна програма: Дерибасівська, Приморський бульвар, Потьомкінські сходи, піцца, пиво wink 
Ввечері - купання на пляжі "Дельфін", потім сон без задніх ніг в приватному секторі прямо над морем. 
День другий - ПЛЯЖ! Південне сонце, на морі - повний штиль, тихе місце, де можна заплисти далеко в море, лягти в воді й милуватись краєвидом, і ніякі скутери, банани й інші досягнення науково-технічного прогресу не їздять по голові cool 
Після обіду - знову прогулянка містом. Привоз, зоопарк, Старобазарна площа, Соборна площа, знову Дерибасівська. Дня як не бувало. Ввечері вйо на Київ! Пів на другу ночі, всі втомлені, попалені сонцем, але задоволенні розповзаються по постелям. 
Трошки вражень. Неймовірно, але факт - Одеса дуже відрізняється від кримських населенних пунктів в сенсі пропозиції житла приїжджим. Я очікував натовпів пропонуючих здати квартиру/будинок/віллу подобово. Чорта з два! Контакти, знайдені через інтернет в Києві, в процесі телефонних перемовин поступово відпали всі. Довелося шукати житло методом тотального опитування місцевих жителів. В результаті замість шикарної вілли - одна кімната в приватному будинку на всю компанію. Не густо, зате часу на пошуки втрачено мінімум. 
Далі. Я й не уявляв, що ледь не вся Одеса вкрита вулицями з одностороннім рухом, це стало справжнім шоком. З центру до хатинки я повертався в 10 разів довше, ніж їхав від хатинки до центру question 
Головне враження від центру Одеси (Дерибасівська й прилеглі вулиці) - ярмарка марнославства! Такого розмаїття транспортних засобів (від велосипедів до тракторів) я ще в житті не бачив oops Найпростіші з автомобілів - мерси купе кабріолет. Вершина (як на мене) - Каділлак Ельдорадо 60-х років. 
З "Горсадом" все погано - його обнесено фантастично паскудним парканом. Як же фото поруч з Утьосовим? grin 
Трошки про дорожні враження. Це ще, звичайно, далеко не автобан, але тепер їхати по одеській трасі набагато приємніше. Смішно, що ділянки, які раніше ми вважали найкращими (Київ-Жашків, шматок біля Умані), зараз є найгіршими. Коли вилітаєш туди на швидкості 140..145 км/год, починає так кидати, що доводиться гальмуватися до 120. Дорога навіть в нічний час далеко не порожня, доводиться часто маневрувати. Двох смуг однозначно малувато! Схоже, що уікенд в Одесі - звичайне явище для багатьох киян, більшість легковиків по трасі з київськими номерами. В одному місці мав нагоду перевірити точність спідометра при допомозі ДАІшного радару. Чомусь вирішив, що в нічний час в чистому полі ніхто зупиняти не буде. В принципі, так і було - зупинили мене на території населеного пункту на синьому фоні, який я й не помітив shy ДАІшник був дуже коректним, привітався, назвався й зразу назвав причину зупинки, причому, щоб в мене не було спокуси піднімати крик про заборону зупинки в нічний час, вточнив, що я перевищив швидкість у населеному пункті. Одним словом, ми роз"їхались цілком задоволені - я тим, що переконався в точності автомобільного спідометру, ДАІшник, очевидно, чисто морально he he he 
Ще кілька слів з приводу "як не заснути вночі за кермом". За порадами бувалих я спробував набодяжити собі колу з розчинною кавою. Як виявилось, цей процес зовсім не тривіальний, бо кола при досипанні в неї кави починає божевільно пінитись. В результаті багатьох спроб з літру коли в мене залишилось не більше двох третин бажаної суміші, та й ті я побоявся відкривати в дорозі, бо при будь-якій спробі це зробити процес піноутворення поновлювався зі страшною силою. Попити ж цей тонік мені вдалося лише на зворотньому шляху, коли кока-кольний джин вже, очевидно, втомився й вгомонився smile Що сказати? По-моєму, це діє! В усякому разі, зворотній шлях мені вдався набагато легше, хоча за плечима вже був шлях до Одеси, бурхливе перебування і зовсім мало сну smile 

От і все. Почервоніння шкіри потихеньку переходить в засмагу, фотки сортуються й розсилаються друзям, одним словом, відпочинок вдався victory

Фотозвіт про поїздку можна подивитися тут:Фотозвіт на io.ua



Создан 14 апр 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником