Словаччина->Низькі Татри->Ясна - II

 
 

Словаччина->Низькі Татри->Ясна - II

Відпочинок в Словаччині, зима 2008-2009



Грунтуючись на минулорічних враженнях, місце для відпочинку вибрали те ж саме, житло - те ж саме, компанію - майже ту ж саму (додались дочка з її приятелем). Кількість днів збільшили до вісьми (практика показала, що перші три дні ідуть на відновлення форми). Так само по дорозі з дому заночували в Закарпатті, з тим, щоб годині о 4-й вже вирушити на кордон.
Не буду забруднювати тему враженнями, багато в чому аналогічними минулорічним. Краще про сюрпризи.
1) Карпати нас зустріли відмінним снігопадом. З міркувань безпеки швидкість довелося обмежити 50..60км/год, з тих же міркувань відмовились від наміченого маршруту через Перечин на перехід Малий Березний на користь старої доброї Чопської траси.
2) В"їжджаючи на словацьку територію, я за звичкою перечитав щит, що інформує про особливості національних ПДР. Нічого нового - 60/90/11/130. Вже проїхали з годину словацькими дорогами, як краєм вуха чую в випуску новин словацької радіостанції, що з сьогоднішнього дня, виявляється, вступають в дію зміни до ПДР, якими швидкість в населених пунктах обмежено 50км/год! Не впевнений, що все зрозумів вірно, я, про всяк випадок, все ж знизив свою швидкість руху в містах/селах, і, як виявилось в результаті, недарма. Увага всім, хто планує їхати до Словаччини! Не вірте прикордонним щитам! Швидкість руху в населених пунктах там обмежено до 50км/год. Також введено за правило постійно ввімкнуте ближнє світло фар. Світловідбивний жилет, і раніше обов"язковий в кожному авто, віднині не може бути зеленим (насправді, канарейковим жовто-зеленим, в мене якраз такий). Цей колір зарезервовано для спецслужб. Вже пізніше я в випусках телевізійних новин спостерігав, як словацька поліція штрафує водіїв за швидкість 56..58 км/год. Правда, через кілька днів новою поправкою перевищення до 10км/год в населених пунктах стали карати лише попередженням, але, звісно, раніше стягнуті штрафи ніхто не повернув :D 
3) Ціни в Словаччині за минулий рік істотно зросли. Майже на все. Скажімо, ціни скі-пасів зросли в півтора рази. Набагато дорожче стало посидіти в ресторані. Єдине, що потішило, так це стабільний 1 євро за літр бензину 8) 
4) Нарешті - приємний сюрприз. Все ж діалектичний закон переходу кількості в якість потроху став відчуватися в катанні на лижах :D Завдяки цьому траси, які минулої зими ми лише спостерігали збоку, тепер почали активно освоювати. Звісно, не без втрат (куприк і ребро й досі дають про себе знати), але хто про це згадає пізніше? А от неповторне відчуття того, що весь світ перед тобою й далеко внизу, а ти назустріч йому героїчно ріжеш кантами щойно проратрачену й промерзлу за ніч трасу, не забудеться ніколи! :) 
5) Завдяки пункту 4 й гарній погоді, вдалося вперше в житті побачити з схилів Низьких Татр далекі вершини Високих Татр. Цю красу не передають жодні фото й відео, це треба побачити.
6) Вперше відчув, що таке їзда в відлигу по мокрому снігу. Звісно, краще, ніж нічого, але на майбутнє буду намагатись цього уникати.
7) Знову приємний сюрприз - нас відвідали наші братиславські приятелі. Правда, лише на один вечір, але на це можна подивитись і з іншого боку - цілий вечір приємного спілкування :) 
8) Снігові хмари довго ходили навколо і чекали нашого від"їзду в зворотньому напрямку. Тільки ми вирушили - піднялась хурделиця. Знову перемети, їзда з швидкістю 60 км/год, машини в кюветах та інші радощі зимової їзди. Вирішивши втекти від зими, в Прешові ми звернули наліво, на Польщу. Диво - хвилин через 10 їзди сніг перестав падати, а ще через півгодини він майже зник і з поверхні землі. На польсько-словацькому кордоні інформаційний щит довелося довго вивчати. Обмеження швидкості в Польщі такі: населенні пункти з 5:00 до 23:00 - 50км/год, з 23:00 до 5:00 - 60 км/год. Поза населеними пунктами 90 км/год на дорогах з однією смугою в кожному напрямку, на дорогах же з кількома смугами в кожному напрямку - 100 км/год. Ті ж 100 км/год на дорогах для автомобілів з однією смугою в кожному напрямку, якщо більше однієї - 110 км/год. Ну, й нарешті, традиційні 130 км/год на автомагістралях. Ближні світло фар має бути ввімкнене завжди. 
9) Останній і найнеприємніший сюрприз - нічна їзда від Рівного до Житомира. Що сталося з дорогою! Я такого розбитого покриття не бачив навіть коли ми їхали з Києва дорогами Тернопілля й Іванофранківщини! Виїзд на ділянку Житомир-Київ, хоч і теж побиту, був справжнім щастям.
Що ж, в цілому поїздка залишила купу вражень і спогадів, які хоча б частково зафіксувались на фотках:
http://sergya.io.ua/album198938
І знову до роботи! :umnik:

 

P.S.

Згадалось ще кілька моментів.
З початку цього року Словаччина перейшла на євро. Цікаво й незвично було бачити знайому країну без знайомих і до болю звичних словацьких крон. Втім, всі цінники поряд з кількістю євро містять і кронові субтитри (для полегшення сприйняття). В мене склалося враження, що саме з переходом на євро пов"язане подорожчання, але словаки запевняють, що найрізкіше зростання цін відбулося в середині минулого року, а останні місяці ціни навіть почали трохи знижуватися, пропорційно падінню купівельної спроможності (як-ніяк, криза). До речі, про кризу. Явних її ознак не спостерігається, якщо не вмикати місцеве радіо та телебачення. Якщо ж ввімкнути, то про зростання безробіття (особливо на периферії), закриття підприємств та можливі шляхи боротьби з кризовими явищами мова йде постійно.
Іще про перехід на євро. Він спричинив одну трохи смішну незручність. Раніше в ресторані або пивничці в мене не виникало проблем з чайовими - закруглював ціну до 10..20 крон, та й по всьому. Тепер же я втратив орієнтири - 20 крон відповідають приблизно 66 євроцентам і з нормальних чайових перетворились на якийсь непристойний дріб"язок (до того ж, мідяки замість банкнот). Все ж, якось я внутрішньо мобілізувався й спробував в перший же день презентувати офіціантові купку з трьох 20 центовиків. На диво, він просто розцвів, і в мене відлягло від серця. Як я потім зрозумів, це стало не лише моєю проблемою, словацьке телебачення постійно крутить соціальну рекламу з двома блондинками, одна з яких дала євро на чай в кафе, а інша їй втовкмачує, що це цілих 30 крон :D 
Одного дня ми здійснили невелику автомобільну екскурсію в район Високих Татр (Штрбське Плесо, Старий Смоковець, Татранська Ломніца). Одне з найсильніших вражень, як це не сумно, не краса гірської природи, а сумне видовище наслідків урагану 2004 року. Я б ніколи не зміг подумати, наскільки спустошливим був цей катаклізм. Від дороги, що пролягає попід гірським хребтом, відкривається вид на повністю оголену долину, лише де-не-де стирчать засохші понівечені дерева. Цілий величезний лісний масив щез! На жаль, на моїх фотках це ніде не відображено. Як мені здалось, це природне явище вдарило й по туристичній інфраструктурі Високих Татр. В Татранській Ломниці я побачив кілька готельних приміщень, виставлених на продаж. Судячи з їх сумного вигляду (обдерті фасади, вибиті вікна), продаються води вже давно й безуспішно. Та й взагалі, після багатолюдної Дем"яновської Долини містечка Високих Татр здаються геть вимерлими. До того ж, наскільки я можу судити, там зараз проблеми зі снігом на гірськолижних трасах.

 

P.P.S.

Не те щоб запало в душу, але дійсно весела штучка - автомат з прийому порожніх пляшок в магазині :) 
Він так жадібно ковтає пляшки, що здається якимось ненажерливим драконом :D 
Потішила пара косуль, які регулярно з"являлись під вікнами нашого номеру :yess: 
А ще запам"ятався епізод, коли ми з дружиною поїхали новою для себе трасою, не вивчивши попередньо карту в деталях. Їдемо собі, радіємо малій кількості людей навколо. Раптом попереду бачу великі табло. Під"їжджаємо ближче й бачимо на них страхітливі надписи з попередженням про небезпеку катання на лижах і сноубордах для непідготовлених людей. Що за біда? Ламаючи голову над сенсом цих попереджень, їду далі і бачу, що далі звичайний схил перетворюється на лабіринт із трамплінів, пандусів і інших радощів зимового екстриму. Он воно що! Ми потрапили в сноупарк. Назад дороги немає - до підйомника мінімум метрів п"ятсот, попереду вірний шлях до лікарні :D Доводиться йти партизанським шляхом - вузьким проміжком між краєм траси й комплексом перешкод. Зліва дерева, справа трампліни, над головою літають екстремали, а фініш ще так далеко! Коли нам все ж таки вдалось досягти кінцевого пункту, довелося для зняття стресу таки випити дві чарки боровички :victory:



Создан 15 апр 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником