Угорщина - Австрія - Німеччина

 
 

Угорщина - Австрія - Німеччина

Поїздка по Європі, зима 2010-2011



Передісторія: один мій старовинний приятель запропонував приєднатися до компанії, що зібралась покататися на лижах в Австрії. Ними вже було вибрано турфірму, яка, в свою чергу, запропонувала готель для проживання - "Schonnblick" в Целль-ам-Зєє (Zell-am-See). Не довго думаючи, ми погодились. Гроші сплачено, необхідні папери отримано, можна виїжджати.
31.12.2010. Рано-вранці колона з семи машин вирушила на захід. Головна мета - до вечора прибути в Берегово, де нас чекали номери в готелі "Закарпаття". Дорогою жодних особливих пригод не відбулось, зустріч нового року в місцевому ресторанчику теж відбулася традиційно :D 
01.01.2011. Наша колона виїхала в напрямку угорського кордону. На переході було порожньо, і жодних проблем ми не очікували. Але мадярські прикордонники вирішили поколядувати, і від кожного водія затребували водійське посвідчення й медичну довідку ( :oops: ) На щастя, в моєї дружини вона була при собі, але не всім з нашої компанії так повезло. Ціна питання - 50 євро :oops:
Подальша дорога до Зальцбургу сюрпризів не принесла, зате додала практики їзди колоною з дотриманням швидкісного режиму, як виявилося, це не так вже й просто :roll: До Зальцбургу прибули пізно ввечері, часу залишилось лише на поселення в готелі "Ібіс" і легку вечерю.
02.01.2011. Зранку спакували речі, машинами дісталися до центру Зальцбургу, залишили своїх залізних коней на стоянці й влаштували невелику екскурсію містом. Не дуже люблю повторюватися в сюжетах фоток, тому цього разу практично нічого не фотографував.
Изображение
Зимовий Зальцбург вигладав точно так само, як і минулого року: http://picasaweb.google.com/sergya/Winter0910Trip
Після прогулянки - швидкий переїзд до Целль-ам-Зєє, причому iGo проклав маршрут з заїздом до Німеччини :D
Поселилися в готель і почали приготування до майбутніх покатушок.
Изображение
03.01.2011. Вперед, на гори! На наше нещастя, 3-є січня виявилося днем великого заїзду туристів з Німеччини. Кругом черги й натовпи людей. Але ось ми й на горі.
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
04.01.2001. Вирушаємо на сусідні траси, для початку - Кітцштайнгорн (Kitzsteinhorn), відомий як найкращий високогірний комплекс з цілорічним функціонуванням, частково розміщений на льодовику, а також із-за трагедії, що відбулася там не так давно: Kitzsteinhorn
Изображение
Изображение
Є щось нереальне в комфортабельному комплексі з рестораном, кінозалом, ліфтами, туалетами ітд ітп, що притулився на скелі біля вершини гори на висоті 3 км...
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

 

Траси верхньої частини комплексу являють собою, власне, поверхню льодовика.
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Так з трикілометрової висоти виглядає Целль-ам-Зєє, наш готель і схили, де ми каталися напередодні.
Изображение
Изображение
Місце для відпочинку посеред траси в футуристичному стилі.
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Перед останнім на цей день спуском.
Изображение
Повинен сказати, що високогірне сполучення сонця й морозу, повна відсутність рослинності і скельні нагромаждення навколо створюють неймовірне, майже космічне враження. Це - місце, де варто побувати.
05.01.2011. Цей день ми присвятили відкриттю для себе гірськолижного центру Заальбах (Saalbach). Почали з тієї його частини, що лежить на південних схилах. У пошуках місця для паркування автомобілів орієнтувались на вказівники, в результаті потрапили на криту і, відповідно, платну стоянку. При дуже недешевих (42 євро) скіпасах платити ще й за стоянку мені здалося дещо нелогічним, але шукати щось інше було ліньки. Отже, фотки південних схилів Заальбаху.
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Місцеві буфети оформлено скромно, але зі смаком.
Изображение
Изображение
Изображение
Що мене вразило в цій "колибі" - автоматичні розсувні двері на виході. Зразу згадалось, як я колись в Буковелі, пропихаючись через дверцята (інакше їх не назвеш) "Панорама"-бару, намагаючись одним ліктем втримати двері, а двома руками - жмуток стаканчиків з гарячим вином (таці там не передбачено :D ), перечепився через поріг і ледь не впав, добряче облившись. Ех, Європа...
Изображение
Изображение
Репортажна зйомка з бугельного підйомника.
Изображение
Фотки селища Заальбах, зроблені на ходу з машини під час повернення з катання.
Изображение
Изображение
Изображение

 

06.01.2011. Після підкорення південних схилів Заальбаху здалося логічним переключитися на північні :D . Це ми й здійснили наступного дня. Як мені здалося, там дещо менше трас і менше підйомників. Тим не менше, об"їхати все за день нам, звісно, не вдалося :)
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Ну, як же обійтися без чашечки гарячого вина!
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
07.01.2011. Останній день катання вирішили знову провести на Кітцштайнгорні. Там дійсно дуже незвично, а окрім того, почалася відлига (до останнього дня стояла морозна погода), а що вище в гори, то нижча температура.
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Останній вечір перед від"їздом нарешті вибралися на пішу прогулянку околицями. Основна домінанта долини - озеро. Кажуть, навколо нього чудовий літній відпочинок. Можливо, колись ми це перевірим.
Изображение
Изображение
Саме селище Целль-ам-Зєє виглядає точно так, як уявляється собі альпійський туристичний населений пункт.
Изображение
Изображение
Изображение
08.01.2011. От і пора в дорогу. Експромтом виникла думка зробити невеликий гак і навідатися в Мюнхен. На жаль, ніхто з наших компаньонів по відпочинку цю ідею не підтримав. Ну що ж, вольному воля. Прощаємося з компанією, з якою вже встигли заприятелювати, дякуємо за добре проведений час. Їм - на схід, нам - на північ.
На ближніх підступах до Мюнхену - тягнучка, всі чотири смуги автобану забиті транспортом.
Изображение
Мюнхен зустрів нас неймовірно сонячною й теплою погодою.
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Хто не бачив "Гофбройхауз", той не бачив Мюнхен! :D 
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Стемніло, пора додому. Прощальна фотка.
Изображение
Залишок дня пройшов у боротьбі з туманом, що повис, здавалося, над усією Європою. Нам конче необхідно було дістатися Будапешту, де нас чекав заброньований номер. В цих умовах дуже допоміг навігатор. Звісно, покладатися на точність карт - певний ризик. Зате цей ризик дозволив триматися на швидкості в 100..120км/год навіть в ділянках з густим туманом. Результат - рівно опівночі ми вже вносили речі в номер.
09.01.2011. Надія на те, що туман зі сходом сонця розсіється, не виправдалась. Довелося знову покладатися на навігатор. Лише ближче до українського кордону видимість покращилась. Кордон пройшли швидко, рідна земля відкрила обійми. За Мукачевом зупинилися на вечерю в "Шале".
Изображение
Изображение
Радіти мені довелося недовго - зразу за Свалявою почався настільки щільний туман, що я просто перестав побачити дорожню розмітку. Швидкість руху впала до 10..20км/год. Здавалося, цьому молочному киселю не буде кінця. Лише після перевалу з"явились прогалини. На перетин Карпат ми потратили стільки часу, що за Львовом довелося заночувати.
10.01.2011. Схоже, запаси туману у матінки-природи вичерпались. Без жодних проблем подолано залишок дороги, ось і Київ. Попереду відмивання дорожного бруду й нові трудові будні :D



Создан 15 апр 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником